– Дістала ваша музика, ваші гульки! Ні телевізор через вас не подивитися, ні поспати! Нехай забираються ваші гості геть з мого дому! – і вона зло хряпнула дверима своєї кімнати. Була 16 година дня.
Ми з чоловіком після весілля прийшли жити у трикімнатну квартиру до його матері-вдови. Місця вдосталь, відносини були нормальними. Мій чоловік у неї – єдиний син, то ж квартира мала дістатися йому, нам. Починалося наше життя наче нормально, але після народження донечки Злати все змінилося. Свекруха стала нервовою, дратувалася від плачу, капризів дитинки. Мені з малою […]