“Знаєте, що найважче? Вони вмирають у свідомості й благають зателефонувати дітям і онукам, щоб попрощатися”: Лікар з Італії про те, як помирають від коронавірусу

Весь світ б’є на сполох: спалах коронавірусу вийшов за межі Азії і досяг Європи. Першою удар на себе прийняла Італія. Саме там на даний момент найбільше тих, що заразилися, передають Патріоти України.

Пише http://bbcccnn.org

Місцеві медики розводять руками від безсилля, адже з кожною годиною число хворих неухильно зростає. “Ми починали з 130 ліжками в 15 реанімаціях, сьогодні у нас 800. Ці нові місця, однак, придатні для того, щоб лікувати тих, хто хворий сьогодні. Якщо хвороба продовжить поширюватися такими темпами, як зараз, до кінця березня у нас тільки в Ломбардії буде близько двох тисяч пацієнтів в інтенсивній терапії. Врахуйте, що на всю Італію близько п’яти тисяч ліжок у відділеннях реанімації. Багато з них в Венето і Емілії-Романьї, які також постраждали від епідемії. Жодна система охорони здоров’я в світі не витримає такого удару”, – зазначає глава регіонального кризового центру Ломбардії Джіакомо Грасселі.

За словами медиків, від вірусу найчастіше вмирають люди похилого віку. “Знаєте, що найважче? Вони вмирають в свідомості. Вони вмирають одні й благають зателефонувати дітям і онукам, щоб попрощатися. Це ставить нас у ступор”, – поділилася страшними спостереженнями лікар Франческа Кортелларо з відділення реанімації міланської лікарні “Сан Карло Борромео”.

“Коли настає їхній час – вони це знають. Вони в свідомості, вони не в нарколепсії. Вони ніби тонуть, але у них є час це усвідомити. Остання померла пацієнтка була сьогодні вночі. Це була бабуся, вона хотіла поговорити з онукою. Я витягла телефон і зробила відеокол. Вони попрощалися. Скоро вона пішла. І у мене довгий список таких відеоколів. Я називаю його листом прощань. Сподіваюся, що нам дадуть кілька “айпадів”, три-чотири буде досить, щоб вони не вмирали наодинці”, – продовжила лікар.

Колега Кортелларо теж поділився особистими спостереженнями, зазначивши, що вся ця обстановка з хворобою його дуже пригнічує. “У мене таке відчуття, що я перебуваю всередині цунамі, і як би не боровся, не зможу його зупинити. Моє відділення розраховане на вісім ліжок. Мені вдалося додати до них сім, потім ще вісім, потім ще 16. У нас зараз 31 ліжко. Вранці в неділю я був надзвичайно радий – вдалося додати ще шість, але вони тут же були зайняті. На даний момент я відчуваю, що зазнав повної поразки”, – сказав на завершення професор Стефано Муттіні.