В останньому бою його підрозділ знищив три десятки ворогів.
АНДРІЙ ХОМЕНКО, Герой України (посмертно)
Він до останнього говорив батькам, що перебуває на полігоні. Вже від побратимів вони дізнались, як син професійно командував підрозділом, рятував людей і нищив окупантів на фронті.
Старший лейтенант Андрій Хоменко народився у селі Розкопанці Богуславського району Київської області.
Він мріяв бути саме десантником, і з гордістю одягав військову форму. Закінчив виш 2019 року, практично одразу після випуску вирушив у район ООС. Приклад брав із старшого брата – він також бойовий офіцер і зараз перебуває на передовій.
«Обидва сини – учасники бойових дій. Обидва – із незламним характером та залізною волею. Коли розпочалось широкомасштабне вторгнення росії, вони нам із мамою не дзвонили. Казали, часу на балачки немає, лиш писали регулярно. Це були зовсім короткі вісточки, на кшталт: «Ми з України! Все буде добре! Перемога – не за горами», – розповів батько Героя Віктор Хоменко.
Повномасштабне вторгнення старший лейтенант Андрій Хоменко зустрів на посаді командира десантно-штурмового взводу 80-ї бригади ДШВ.
Спочатку бригада воювала на Луганщині, а згодом вже захищала український Південь.
3 березня 2022 року село Козаче на Миколаївщині вороги атакували танками, БМП, артилерією, з повітря. Позиція, якою командував Андрій, знищила 5 одиниць БМП-3 і один танк противника. Потім командир особисто евакуював десантників різних підрозділів бригади, вивіз поранених до безпечного місця, де їм надали допомогу. «Він спочатку ставив своє життя під ризик, а потім вже особовий склад», – розповів головний сержант десантно-штурмового взводу з позивним «Бонд».
Того ж дня на черзі був наступний бій. Цього разу знищували ворожий десант у районі села Андрійчикове, що у Вознесенському районі на Миколаївщині. Противнику було завдано максимальних втрат, знищено понад 30 окупантів. Андрій Хоменко до кінця керував своїм взводом, намагався вберегти життя підлеглих. На жаль, своє життя не зберіг…
Він загинув як справжній командир.
Він буде вічно жити в серцях врятованих ним побратимів.
Він назавжди в пам’яті всієї України.
Назавжди 24-річний Герой, що ціною власного життя зупинив ворожу навалу.
