Одного разу, син вирішив привести свого батька до дорогого ресторану, аби почастувати його смачною їжею. Батько був вже зовсім стареньким і слабким. У нього постійно все падала, а шматочки їжі розсипалися у різні боки та навіть на нього самого.
Звичайно, людям таке видовище не дуже подобалось і вони дивилися на все з певною огидою, але син ніяк на це не реагував. Він просто продовжував спокійно сидіти і їсти.
Коли вони завершили трапезу, син повів батька у вбиральню, аби привести його у порядок. Він допоміг йому відчистити сорочку та штани. Обережно вмив його, та причесав волосся. Потім, вони повернулися до зали, де панувала повна тиша.
![](https://i1.wp.com/cikavopro.com/wp-content/uploads/2019/12/1-89.jpg?resize=640%2C442&ssl=1)
Можна було почути лише тихенькі розмови про те, що як взагалі можна себе так поводити? Не варто приводити таких людей у шикарні ресторани, тому що це псує апетит всім іншим відвідувачам.
Син ніяк на це не реагував і просто мовчки віддав офіціанту рахунок. Коли вони вже покидали ресторан, один чоловік піднявся і закричав:
— Юначе, ви дещо залишили!
Хлопець перевірив усі кишені, повернувся до столика і сказав:
— Та ніби все забрав.
— Ви залишили дещо кожному, хто сидить в цьому залі! Ви залишили урок для кожного сина і дочки і надію для кожного батька!
Ці слова змусили інших замовкнути і задуматися. Всі почали опускати очі і соромитися того, що говорили всього декілька хвилин тому. Колись, батьки так само терпеливо і старанно доглядали за нами, а тепер, настала черга нам за ними доглядати.Джерело
Ви згодні?