Ці кадри та фото облетіли світ та тиражувались у мільйонах екземплярів: росіянин Єгоров та грузин Кантарія встановлюють прапор перемоги над фашистським рейхстагом.
Пише https://spnews.pp.ua
Десятки років ми знали лише таку правду. Але насправді все було зовсім не так. Першим на купол рейхстагу потрапив командир роти, українець Олексій Берест. Саме він розчистив шлях для прапороносців, змусивши капітулювати останніх німецьких захисників Рейстагу.
А потім почалося щось незрозуміле.
Уся слава, почесті, привілеї дісталися росіянину Михайлові Єгорову та грузину Мілетону Кантарії. Натомість прізвище ще одного учасника тих вікопомних подій українця Олексія Береста не тільки викреслили з нагородного листка, але й тривалий час замовчували. Лише через шістдесят років нашого славного земляка нарешті вшанували – Президент України Віктор Ющенко присвоїв йому звання Героя України (посмертно).Loading…
У поданні командування на присвоєння звання Героя Радянського Союзу поміж безпосередніх учасників штурму Рейхстагу і підняття прапора Перемоги значилися, окрім Єгорова і Кантарії, прізвища і трьох українців — Петра П’ятницького, Олексія Береста і Петра Щербини.
П’ятницький першим виплигнув на бруківку з будинку Гімлера і кинувся з прапором на східці Рейхстагу. Тут і «наштовхнувся» на кулю. Його тіло залишили під колоною, а прапор підняв запорізький хлопець Щербина і прикріпив його на колоні німецького парламенту.
Встановлено також, що Єгорова з Кантарією виштовхував нагору, підсаджував і тягнув на баню Рейхстагу замполіт батальйону уродженець Сумщини Олексій Берест. Утрьох вони і прикріплювали прапор Перемоги. Прикривав їхній шлях на дах Петро Щербина зі своїми бійцями.Loading…
Комвідділення дістав поранення, однак не вийшов із бою, виконуючи спецзавдання.
8 травня 1946 року звання Героя Радянського Союзу було присвоєно Михайлу Єгорову, Мілетону Кантарії та ще трьом комбатам — Самсонову, Давидову і Нєустроєву. Чотирьом росіянам і грузину – землякові «отця народов».Loading…
Всі українці зі списка «випали». П’ятницького занесли до мартиролога батальйону, хоча 32-річний українець загинув на очах однополчан під час штурму.
За однією з версій, особисто Сталін викреслив зі списка і Щербину з Берестом, за іншою — це зробив маршал Жуков.
Пояснення «фільтрації» могло бути одне: вони є «малоросами»!Loading…
Історик Микола Мотренко вважає, що Сталін дуже хотів, щоб героями були саме представники Росії та Кавказу. Саме тому ця версія й підтримувалася вищим керівництвом СРСР, а всі інші вважалися помилковими
Багато лиха і несправедливості зазнали і Петро Щербина, і Олексій Берест. Їх достатньо тягали кабінетами КДБ, аби людям правди не розповідали…
У повоєнні роки Петро Щербина уточнював епізоди штурму рейхстагу. Його «непричесані» виступи в рідному селі Скельки і в райцентрі Василівка дратували сталінських прихвоснів. І «помандрував» фронтовик коридорами КДБ. Виставляли його хвальком і брехуном. Петро Дорофійович змушений був виїхати із села. Потрапив аж у Кострому, встиг виховати двох синів і тихо пішов із життя.
Подальша доля О. Береста склалась драматично. Берест опинився в Росії. Одружившись на ростовчанці, Олексій перебрався до неї. Там його посадили спершу в крісло директора районної кінофікації, а вже в 1953 році — за грати! Не мав би клопотів, якби змирився з несправедливістю і мовчав. А Берест закидав інстанції скаргами: як же так? Доуточнювався, що завели на нього кримінальну справу. «Копали» слідчі настирно, не панькаючись із фронтовиком.
Під час чергового допиту двометровий велетень не стерпів образи сталінського посіпаки («Та який із тебе фронтовик? Десь по тилах, мабуть, відлежувався!») і викинув слідчого через вікно.
Відбув термін ув’язнення — працював на «Ростсільмаші». А 3 листопада 1970 року, рятуючи п’ятирічну дівчинку, загинув під колесами залізничного потяга.
Після розпаду СРСР відкрилося чимало «білих плям». Так ось, розповідаючи про те, як над рейхстагом з’явився прапор військової ради 3-ї ударної армії, вони чомусь називали молодшого лейтенанта Береста «русским богатирем», «сыном Тихого Дона», «настоящим русским человеком». А він був українцем. І лишився ним.