Ту всю ніч ми з дитиною не спали, у нього зуби зараз ростуть! – розповідає 27-річна Тамара. – Тільки задрімали під ранок – чую, на кухні мама з чоловіком знову сперечаються. У мене зовсім сил вже немає постійно це слухати, вони постійно сперечаються між собою, а я так втомилася вже від цього.
– І що на цей раз у вас там сталося?
– Мій чоловік, Микола, вчора пізно прийшов з роботи додому, поїв на кухні і тарілку за собою не вимив. Так і залишив на столі. Мама вранці встала, побачила – і давай повчати його, та так, що всі сусіди, напевно, чули. У неї прямо правило таке придумано, спати не можна лягати, якщо на кухні не прибрано і посуд не вимитий. А Микола мій теж мовчати не став: «Тут дві жінки, цілий день вдома сидять, нічого не роблять, невже важко одну тарілку за працюючим чоловіком помити?» Після цих слів чоловік розвернувся і пішов на роботу.
Тамара з чоловіком зараз живуть у її матері – вирішили, що так буде краще на час декрету. Квартира у них є, але, на жаль, за неї ще платити і платити кредит постійно потрібно. Зараз там живуть квартиранти, і левова частка щомісячного платежу, виходить, виплачується ними. Тільки це і допомагає молодим людям зводити кінці.
Якби за кредит потрібно було платити повністю із зарплати Миколи, чоловіка Тамари, їм довелося б туго.
У мами досить велика трикімнатна квартира, місця вистачає усім. Але ось відносини за півтора року декрету стали зовсім ніякими. Мама всюди суне свого носа, повчає доньку та зятя постійно, диктує правила поведінки. Ситуація ускладнюється тим, що мама на пенсії, сидить удома цілий день разом з дочкою, практично живуть на кухні вдвох цілодобово.
– Можливо, твоїй мамі тоді з онуком своїм посидіти, а тобі працювати піти? – запитують Тамару.
– Та ви що! – махає вона рукою. – Мама про це і чути не хоче зовсім. З онуком вона не сидить ні хвилини, максимум, може мимохідь щось там промовити до дитини, коли повз проходить.
Тамарі важко, а її чоловікові непросто подвійно. Він працює допізна, постійно бере підробітки – і невідомо, з якої причини більше: тому, що гроші потрібні, або просто хоче поменше перебувати вдома, бо у тещу він постійно не влаштовує. Гроші, всю зарплату цілком, Микола віддає в сім’ю. На них купуються продукти на всіх, в тому числі і на маму, господарські товари, сплачується повністю комуналка.
Але теща все одно вважає себе господинею положення і встигає постійно в усьому дорікнути зятя до за кілька хвилин вранці, зіпсувавши настрій на цілий день.
– Микола вчора пізно прийшов, втомлений, ми все вже по кімнатах розійшлися! – розповідає Тамара. – Поїв, все залишив і не прибрав. Я і не бачила навіть, до цього часу дитину вже поклала і сама прилягла, відчувала, що нічка буде не з легких. На кухню не ходила. Ну ось, а вранці мама влаштувала з цього приводу суперечку.
– Зрозуміло. А чоловік твій, значить, не змовчав?
– Ага. Теж їй щось там наговорив. “Дві жінки, ледарки, сидите вдома цілий день, і одну тарілку за працюючим чоловіком помити не можете!” Снідати не став, прийшов в нашу кімнату, став одягатися. Я йому кажу, невже складно було вчора тарілку за собою помити, знав же, що вранці буде таке? А він ще й мені все висказав! Пішов на роботу, дверима хлопнув, дитину розбудив. Так прикро мені, навіть і не знаю, що робити, щоб цих суперечок і непорозумінь вдома не було.Джерело