Колись давно мою бабусю іще її бабуся навчила робити картопляну лемішку. І в селі, де я виросла, є така приказка «За шматком лемішки іти три дні пішки». Так говорили, коли отримували запрошення на гостину в дальнє село, куди важко діставатися. Отож, подавали колись лемішку і на святкові столи.
Бабуся навчила мене готувати цю смачнючу страву отак.
Потрібно натерти сирої картоплі на дрібній тертці, як на деруни. Скласти у чавунчик, додати овочеву засмажку (можна і м’ясну або шкварки). Влити склянку теплого молока, розбити двоє сирих яєць, додати дві столові ложки борошна. Посолити, додати улюблені спеції, гарно вимішати. Накрити щільно кришкою – і у витоплену пічку. Варто зважати, що лемішка при нагріванні підніматиметься, тому сира заготовка для лемішки має бути на три пальці нижче країв чавунчика.
Якщо у вас немає печі, можете приготувати лемішку в духовці. Нагріваєте її не більш як до 150 градусів і ставите накритий горщик чи казанок на дві години. Можна приготувати лемішку в духовці і в глибокій жаровні. Тоді вона буде більше схожа на картопляну запіканку, але буде теж дуже смачною.
Якось я ризикнула і спробувала приготувати лемішку у сковорідці на плиті. Довелося постійно гарно помішувати, щоб густа маса не пригоріла, але вийшло все одно смачно, хоча таку «міську» сучасну лемішку не зрівняти з тією, що колись у далекому дитинстві бабця виймала з печі в чавунчику.Джерело