Хоча я корінна київлянка та українка, але досі не розумію, де живу. Адже Київ – то столиця УКРАЇНИ, а мене змушують говорити російською

Я народилася в Києві, в російському мовному середовищі. Батьки українці, обидва двомовні, бабуся розмовляла суржиком.

До 16 років я розмовляла російською, але ще в 1 класі у мене були спроби перейти на українську, проте безуспішні через російськомовне оточення. Потім в 2006 році я полетіла на місяць до Німеччини вчити німецьку мову. жила в німецькій сім’ї і ходила в мовну школу.

І там мене гепнуло по голові: навколо мене німці розмовляли німецькою, італійці італійською, чехи чеською. Додому повернулася вже україномовною. 1 вересня однокласники думали що я день-два повимахуюся і перестану. Як бачите, не перестала.

І далі почалися приколи:

Мені 16, колишній друг з яким ми вчилися в одній школі, але я перейшла після 9 класу в ліцей, а він лишився, каже:

– А чё это ты по укрАински начала базарить?

– Бо я українка і це моя рідна мова.

– Ты не со Львова, нехер выпендриваться!

– А що, українську мову придумали у Львові? А чого тоді вона називається українською, а не львівською?

– та пошла ты!

Далі ще цікавіше:

Мені 17 чи 18, універ, чувак з курсу:

– По русски говори, ты шо с села?

– Я з Києва.

– Так по русски говори!

Якось мені на очі трапилася його ксерокопія паспорта, в графі “місце народження” було написано якесь смт в Житомирській області. То хто з нас з села, м?

Мені 21 я шукаю роботу. Ейчарка дує на мене губи і питає?

– А вы давно живёте в Киеве?

– З народження.

– А вы умеете говорить по русски?

– Якщо мій співрозмовник взагалі не розуміє українську, то можу перейти на російську без проблем.

– У нас такая политика компании что все на русском, и если вы клиенту ответите на украинском, это ему не понравится.

Мені 22, на колишній роботі конфліктна ситуація з начальницею. Я спокійно кажу:

– Вибачте, мабуть я неправильно вас зрозуміла.

– Ты всегда неправыльно зразумила!

Мені 25, я працюю в конторі яка займається поліграфією, приїхали до замовника показувати зразки картону на якому мають друкуватися листівки, і я підготувала табличку (українською мовою) де розписані всі ціни залежно від матеріалу і накладу. Замовник каже:

– Ну, я все понял, спасибо. Пожалуйста, продублируйте мне это все на почту, только переведите на нормальный язык.

Розкажіть мені про дискримінацію російської мови, я уважно вас послухаю, ага…

Daryna