Чому розвалився Радянський Союз? Горбачов тут ні до чого і підступний, але фейковий «План Даллеса» — теж. Ось вам справжня причина. Бувальщина, що її розповів за чаркою чаю мій гарний друг Сергій Пантюк. Якийсь період у 80-х він працював на одному з підприємств Кам`янця-Подільського інженером у відділі постачання. Це так звані «штовхачі». У СРСР економіка була планова, а отже існував перманентний дефіцит комплектуючих і великий бардак з їхнім постачанням, через що ті плани летіли шкереберть. От на підприємствах і тримали спеціальних людей, які їздили до постачальників «проштовхувати» те, що вони мали б самі вчасно надсилати.
Пише https://puer.org.ua
І от, з Росії(!) відвантажують ящик болтів для заводу у Кам`янці. Чому з Росії, а не з якогось іншого міста у Хмельницькій області? Так Держплан СРСР у Москві розпланував. Але постачання цих болтів йде не напряму, бо один 50-кг ящик за дві тисячі кілометрів ніхто не везтиме. Надсилають літаком(!) до найближчого аеропорту у Львів.
Інженер з постачання має їхати його забирати, бо в умовах радянської планової економіки ці болти валятимуться на тамтешній базі тижнями, а потрібні тут і зараз, бо план «горить».
За ящиком з Кам`янця вирушає КрАЗ. Саме — КрАЗ, іншого транспорту на заводі немає. Відстань до Львова і назад — 546 км. Витрати соляри у КрАЗа за паспортом — 35 літрів на 100 кілометрів, реально — більше. Вартість соляри — 15 копійок/літр Плюс добові водієві — 7 рублів за два дні. Плюс оплата готелю для водія, — мінімум 1 карбованець. Але місць, як правило, не було, тому водій ночував у машині, а потім отримував 4 рублі нібито за віднаєм приватної квартири.
Інженер з постачання у КрАзі не їхав. По-перше, це довго; по-друге, «штовхачі» — особлива каста, й брудна смердюча вантажівка — «не по чину». Тому подорожував він у купе потяга. Ну, і відповідно, його «добові» та оплата готеля. І плюс певна сума на «представницькі витрати», тобто хабарі у вигляді дефіцитних наїдків та напоїв для тих, від кого залежала швидкість «виписки» цього ящика з болтами.
Заразом цей ящик обійшовся заводу набагато більше ніш 100 рублів додаткових витрат. І це ще «по-божеськи», бо дівчата на базі, «підмазані» подарунками, швидко ці болти знайшли й накладну виписали. А могло піти на цю «операцію» не 2, а 3 або й 4 дні…
Жодна економіка, жодної країни світу довго такий жах витримати не може. Вона й не витримала. Поки 40 мільйонів колгоспників горбатили за копійки без права покинути колгосп — СРСР сяк-так ще тримався. Плюс «нафтодолари».
Як тільки селянам почали видавати паспорти й вони масово рвонули з «колгоспного раю» до міст, а ціни на нафту впали — впав і СРСР.
Це не єдині причини, їх багато, але одні з головних. А «планова економіка» та «державна власність на засоби виробництва» — основні.