Він прожив на світі лише 20 років, та яких!.
Його серце рвалося до боротьби за Україну.
У 16 він приєднався до Цивільного корпусу “Азов”, брав участь у всіх патріотичних акціях у рідному Маріуполі.
А ще був затятим ультрас ФК “Маріуполь”.
Та бажання служити не покидало хлопчину.
До лав ЗСУ його не взяли через травму голови.
Та вже на початку літа 2018-го юнак пройшов підготовку в навчальному центрі «Госпітальєрів».
З липня того ж року виконував завдання у складі медичної групи ASAP, а далі – в Українській добровольчій армії.
Він не мав медичної освіти, але за покликом душі став парамедиком та рятував життя.
Та своє, на жаль, не вберіг.
10 квітня 2019-го був підступно поранений ворожим снайпером. В голову. Дуже важко.
Чотири дні юний воїн боровся за своє життя, кілька разів його полум’яне серце зупинялося.
15 квітня молодої долі не стало…
МИКОЛА ВОЛКОВ, позивний “Смурфік”.
Це неможливий біль, коли йдуть такі молоді.
Ідейні. Залюблені в Україну. Неймовірно світлі, як промінчики сонця.
Болить.
