У міській лікарні Рівного знаходиться понад 6,5 тисяч хворих на коронавірус та пів тисячі недужих померли. Зазначається, що серед них не було жодного вакцинованого. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив Олександр Третяк.
Пише https://puer.org.ua
Так, лікарі з різних медзакладів міста перенаправляють працювати у міську лікарню. Все для того, аби підсилити колектив у боротьбі з коронавірусом, адже медики знесилені.
За словами головного лікаря Євгена Кучерука, людям потрібно вакцинуватися, адже навантаження на персонал критичне.
«Лікарі вигоряють, у тому числі – і я. Уявіть, коли в лікарні 340 хворих з ковід, щоб їх обслуговувати треба мінімум 600 осіб персоналу! Це всім треба одягнутися у ці захисні костюми. Ми не витримаємо, плюнемо на все і покинемо лікарню», — заявив лікар.
Також медик розповів, що антивакцинатори закликають людей не щеплюватись.
«Якщо вже захворіли, вчасно розпочате лікування в ранній період хвороби рятує життя, запобігає тяжкому перебігу чи полегшує симптоми хвороби. Це єдине, що зараз треба пам’ятати», — додав медик.
Олександр Третяк
«Ми просто не витримуємо такого навантаження! Уявіть, коли в лікарні 340 хворих з к0від, щоб їх обслуговувати треба мінімум 600 персоналу! Люди мали би допомогти медикам та вакцинуватися! Бо це єдине спасіння для усіх нас!» — крик душі головного лікаря КНП «Центральна міська лікарня» РМР Кучерука Євгена Філімоновича.
Закликаю, шановні мешканці громади, вакцинуйтесь, дотримуйтесь простих правил, які вбережуть вас від потрапляння до лікарні з КОВІД-19.
Якщо вже захворіли, вчасно розпочате лікування в ранній період хвороби рятує життя, запобігає тяжкому перебігу чи полегшує симптоми хвороби. Це єдине, що зараз треба пам’ятати.
Повірте, лікування в умовах стаціонару в кризовому стані — це ходіння по краю прірви, навіть за умови, коли у нас є достатньо кисню.
Ми пролікували близько 6000 хворих
Померло станом на ранок сьогодні 536 жоден з них не вакцинований!
За показниками добової смертності Україна наздогнала європейські країни весни 2020 року, коли щодня помирало 500 хворих. Багато людей не звертається до лікарів, носять хворобу в собі, наражаючи на небезпеку оточуючих і себе часом доводять до стану, коли допомогти вже не можна.
У мене відчуття, що центральній владі бракує сили волі, щоб побороти цю ситуацію, а нашим співгромадянам бракує відповідальності за своє майбутнє.
Ми мали достатньо часу, щоб навчитись на чужих помилках, але замість того – змушені в ручному режимі виправляти свої.
Ситуацію в місті доводиться контролювати в ручному режимі, щоденно спілкуватись з головними лікарями та півроку буквально вимагати забезпечені киснем ліжко-місця від області, адже логістичний алгоритм скомпонований так, що тяжкохворих пацієнтів відправляють до лікарні нашої громади.
Чому уряд не вживав превентивних заходів, для чого було доводити ситуацію до критичної, коли все можна було зробити відповідально, без паніки і сотень смертей…