“Не знаю, як склалося б моє життя, якби не пожежа, – каже Настя Овчар. – Але я ні разу не пошкодувала про те, що врятувала сестричку. Березень 2005 року. П’ятирічна Настя і дворічна Люся залишилися вдома самі. – У хаті було холодно, і я вирішила розтопити піч, – розповіла мені Настя Овчар через кілька років після трaгедії. – як це робиться, я, звичайно, не знала. Але бачила, як батьки кладуть дрова, запалюють сірник. Не могла навіть подумати, що може статися щось щось погане. чиркнув сірником – і раптом загoрілася сама.
Вогонь потрапив на одяг, який почав буквально плавитися на мені. Зізнаюся чесно, в той момент я навіть не могла зрозуміти, бoляче мені чи ні. У голові була тільки одна думка: «Люся!» Молодша сестричка спала, коли я, намагаючись загасити вогонь , почала бігати по дому. Одяг на мені горів, полум’я перекинулося на штори, ковдру, м’які іграшки, я хотіла загасити пожежу долоньками, але у мене нічого не вийшло. Вогонь розгорався все сильніше. І тоді я кинулася до ліжечка, в якій спала Люся .
Ніколи не брала на руки свою молодшу сестричку. Батьки не дозволяли, боялися, що я впущу Люсю. В той момент я зробила це вперше. Десь впала палаюча дошка. Від диму вже неможливо було дихати. Але я йшла до виходу, несучи на руках Люсю. Коли вибралися з хати, сестричка прокинулася. Я поставила її на землю, і ми пішли до сусідів”.
Про порятунок цієї дівчинки можна було б зняти повнометражний художній фільм. Лікарі говорили про те, що дорога була кожна хвилина. В Україні юну героїню в той час могли і не врятувати, хоча медики зробили все, що від них залежало.
Завдяки щасливому випадку, у бізнесмена з Хмельницької області Віктора Вікарчука в американському Бостоні виявилися друзі, які допомогли організувати в США лікування Насті. Завдяки щасливому випадку, у президента Румунії знайшовся вільний літак, на якому дівчинку без зволікання змогли переправити через океан.
Завдяки щасливому випадку, дивакуваті члени американського масонського ордену Шрайнер в смішних головних уборах, які роз’їжджають на мало не іграшкових машинках, погодилися безкоштовно вилікувати Настю в своїй клініці.
І незважаючи на те, що лікарі давали дуже мало шансів на одужання, Настя Овчар святкує повноліття.
В одному з інтерв’ю маленька Настя зізналася, що хоче стати медсестрою, щоб допомагати людям, як допомагали їй.
І її мрія збулася. Закінчивши школу, Настя Овчар вступила в медичний коледж.Джерело
