Батько ледь оговтався від трагедії і тепер продовжує захищати небо над Україною.
Полковник Ігор Пархоменко на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну разом із сином Сергієм рятував український авіапарк, виводячи бойові літаки з-під ракетних ударів. У березні у Сергія Пархоменка народився син, якого він ніколи так і не побачив.
Льотчик штурмовика полковник Ігор Пархоменко поділився історією своїх бойових польотів. В інтерв’ю виданню ArmyInform він розповів, що на початку повномасштабної війни втратив сина, Героя України капітана Сергія Пархоменка. Льотчик загинув 14 травня 2022 року, виконуючи бойове завдання літаком Су-25 у Запорізькій області, в райні міста Гуляйполе. Йому було 25 років. У Сергія залишився маленький син, який народився незадовго до його загибелі.
“Я зараз літаю за двох: один бойовий виліт роблю за загиблого сина, другий — за себе. У мене постійно його фото у планшеті. Тож у польоті ми завжди разом, він мій ангел-охоронець”, — каже Ігор Пархоменко.
Полковник згадує, як напередодні повномасштабного вторгнення РФ в Україну разом із сином був у льотній зміні, а згодом Сергія перевели на іншу точку. Останні 11 днів свого життя капітан Пархоменко виконував бойові завдання у бригаді батька. Загалом він здійснив 38 бойових вильотів. Його нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
“Ми з Сергієм жодного разу не літали в одній парі. Зрозуміло чому – не дай Боже, когось із двох збивають, як повертатися іншому? У своєму останньому бойовому вильоті Сергій був ведучим пари зі своїм однокашником, Олексієм. Два однокашники – молоді хлопці , частку яких випала війна ” , — згадує полковник.
За словами льотчика, він ніколи не втручався в роботу сина, тільки спостерігав, як той проходив курс бойової підготовки, і дуже пишався тим, що син впорався з усіма бойовими завданнями і не втратив жодного літака.
“Сергій зі мною часто і довго розмовляв телефоном, я розумів, що йому треба вимовлятися. Знав, де в нього напруга, бачив, як він переживав, коли був на межі зриву. До того ж у ті дні в нього народився син, якого він ніколи і не побачив”, – зазначив льотчик.
Для полковника Пархоменка війна розпочалася у 2014 році. На той час він майже 20 років прослужив у бригаді тактичної авіації після випуску з Харківського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Полковник пройшов шлях від старшого льотчика до заступника командира бригади.
2019-го після закінчення Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба до бригади прийшов його син Сергій, а Ігор перевівся на факультет ХНУПС старшим інспектором-льотчиком.
Після загибелі сина через 40 днів полковник Пархоменко зміг повернутися на аеродром і продовжити виконувати бойові завдання поруч із такими ж льотчиками, як його син.
“По суті, вони всі мої діти за віком, адже я 1974 року народження. Тому виїхати від них я просто не можу, не маю на це морального права”, – сказав полковник Пархоменко.Джерело