Він заruнув з@kаtов*нuм, та невпоk0реним.
Олексій Теліженко. Той, про кого можна сміливо сказати – відданий офіцер і патріот України.
27 років життя він віддав службі українському народові. Ще з юних років Олексій Валерійович вирішив слідувати прикладу батька та стати військовим.
У 2000 році закінчив Київський військовий інститут управління і зв’язку. Після випуску продовжив військову службу в підрозділах Служби безпеки України. З 2006 року — у Національній академії СБУ, майже 10 років перебував на посаді помічника ректора по стройовій частині та режиму.
Він відповідав за стройову підготовку парадної групи курсантів, У 2017, 2018 та 2021 роках готував молодь Національної академії СБУ до військових парадів з нагоди Дня Незалежності України.
У 2016 році Олексій Валерійович добровольцем поїхав на фронт, де брав участь у реалізації програми СБУ «На тебе чекають вдома», повертаючи на підконтрольну Україні територію наших громадян, котрі добровільно відмовились від участі у терористичних організаціях так званих ДНР/ЛНР та бойових дій проти України.
З початку повномасштабного вторгнення росії полковник Теліженко залишався в столиці для виконання військового обов’язку.
У березні російські солдати викрали його з власного будинку у м. Буча.
У вересні у лісосмузі поблизу села Мироцьке в Бучанському районі правоохоронці знайшли закат*ваного чоловіка із шевроном Національної академії СБУ. Руки були зв’язані, на шиї — скотч, шапка натягнута на обличчя.
Той чоловік і був полковник Олексій Теліженко.
Лише через пів року після звірячого вбивства він знайшов спокій на рідній землі.
До останньої хвилини життя він залишився вірним військовій присязі та Україні!..
Вічна шана Герою!
Щирі співчуття рідним Олексія Валерійовича – дружині Ірині, сину Антону та доньці Вероніці, батькам та близьким.
