У мене з батьками моєї дружини просто чудові близькі стосунки. Я думаю це тому, що своїх батьків я бачу рідко, вони живуть далеко, а я дуже сумую. Ми проводимо всі сімейні свята разом, часто приїжджаємо на вихідні. Але рік тому не стало мого тестя. Через пережитий стрес у свекрухи почалися проблеми з серцем, вона переживала наnад. Після цього в неї відмовила одна нога. Ми її довго лікували, але тепер вона назавжди залишиться в інва лідному візку. Моя дружина Люба сильно переживала за маму, тож переїхала до неї, щоб допомагати їй у всьому. Мені було шкода дружину, вона повністю свій час присвячувала мамі, сильно втомлювалася.
А наша сім’я без неї сумувала, діти nлакали. Ми запропонували тещі переїхати до нас у квартиру, щоби вся родина жила разом, але вона відмовилася. Довелося нам із дітьми переїхати до неї. Я розумів, як дружина втомлюється зі своєю мамою, тому я почав брати на себе обов’язки по дому. Часто готував вечерю, мив посуд, намагався тішити дружину. Якось я забув документи вдома, довелося повернутися. Нікого в будинку не було, можливо пішла в магазин. Натомість я почув, як теща з кимось розмовляла по телефону.
Я не знаю, хто це був, але почуте мене неприємно здивувало: -Взагалі не розумію, навіщо вони переїхали до мене, тільки заважають постійно. Зять бісить зі своїм ноутбуком, як по клавішах стукає, аж голова боліти починає. Діти невиховані, кричать і кричать, у кімнату до мене забігають. Я взагалі хочу сама жити. Після цього я не міг піти працювати. Дочекався дружину, і ми разом почали збирати речі. Надвечір ми переїхали від тещі до нас додому. Після цього ми не спілкуємось: я не очікував від неї такого. Адже ми просто хотіли допомогти їй.Джерело