Не хотіла це писати вчора, але й «не помітити» не можу.
Електричка Варшава – Хелм заповнена українками з дітьми. Поспішають на потяг. З чемоданами, собаками, повертаються додому чи їдуть провідати хати і родичів.
Р0сійська мова ріже вухо і серце. Не витримую, запитую в двох юнок, от що спонукає їх навіть в роковини п0вномасштабного вторгнення, коли на цвинтарях алеї могил їх загиблих ровесників, говорити мовою вор0га?
«Ми розмовляємо суржuком»- випалює одна. Та розмовляйте, мова- – жива, вона розвивається й народжує нові слова і вирази, її діалекти і регіональні особливості створюють неповторний колорит емоційної, красивої, сучасної української. Якщо не говорити нехай не ідеальною українською, ніколи не опануєш вишукану літературну.
0kупанти в перший день захоплення Авдіївки збили зі зруйнованих будинків таблички з українськими назвами, спалили українські бібліотеки на 0kупованих територіях тріях.
Серед переліку безумних вимог Путіна – « защіта руссk0го язика», тобто статус другої державної. Ну як в другу річницю вторгнення можна толерувати р0сійську?
Зиркнули на мене 3лобно. Але перейшли на українську. Й , до речі, не на суржик, а норму.
Потім те саме вже в потязі «Хелм – Київ» й ця безтурботність, неусвідомлення причин, чому nутін і досі вважає незалежну Україну своїми територіями, просто вражає…
Хочеться, аби українські біженці зберігали і мовну ідентичність, не залишаючись в мовному просторі країни – аrрес0ра. Це важливо для України. Ну як так, наші жінки здатні за рік- два 0панувати польську, німецьку, англійську, іспанську, португальську, чеську, й при цьому й досі не перейти на українську?
В потязі випадково зустріла відому журналістку і її теж вразила ця безтурботність, коли русk0говорящі юнки не розуміють важливості мовної ідентичності.
Такі потужні акції по всьому світу пройшли вчора! Але як донести нашій громаді закордоном, що наша щоденна акція на підтримку України і української ідентичності має бути в повазі до української, її розширенні в побуті? На вулицях європейських міст нас ідентифікують за мовою.
Переходьте на українську, друзі! Це важливо для України.
Ну, й вже кілька разів пропонувала Укрзалізниця – Ukrzaliznytsia – починайте кампанію лагідної українізації. Можливо, варто в потягах міжнародного сполучення робити оголошення, що ми вітаємо вас і дякуємо за українську в спілкуванні з нашими провідниками.
Підтрuмуєте? Тоді доn0можіть розn0всюдити цей мій допис в чатах наших вимушених втікачів від вlйни.
Дякую.