Якщо нема тобі різниці.
Ти кажеш, що нема різниці, то чому в штанях ти, а не в спідниці?
Чому ти хліб жуєш, а не полову, чому за молоком йдеш до корови?
Дої козла, барана чи бика, яка різниця, що подумають про дурака.
Чому ти воду п’єш з криниці, з калюжі можна он напитись!
Чому лягаєш в ліжко спати, можна і на підлозі спочивати.
Якщо різниці геть нема, то чому дім твій не тюрма?
Чому до школи ходять діти, можна й безграмотним прожити.
Чому стоїш, а не біжиш, чому ти дахаєш – не диш!
Якщо нема тобі різниці, якому Богу й де молитись, нема різниці, як балакать, чого сміятись, краще плакать.
Чому чекаєте уваги не маючи нівчому переваги?
Нема чого й на світі жити, коли не вмієте дружити, не знаєте як себе вести, не маєте ні совісті, ні честі.
Якщо різниці вам нема, то і живете ви дарма!
P.S.
Радію, тішусь – мова багатьом болить, жива ще Україна, лише довго спить!
Це вже не грім, а бомби і снаряди, молю вас, не чекайте слушної поради,
Самі приймайте рішення, боріться із зброєю в руках, моліться.
Господь, нажаль, не візьме палку, не прийде супостата бити,
Єднаймось, україці, щоб щасливо жити і згинули навіки московити.
Щоденно захищаймо мову, віру, бо не дадуть нам жити звірі,
Надійсь на Бога але не плошай, разом громадой захишаймо рідний край.
Бо кров людськая не водиця, якщо ти українець має буть різниця!
Віктор Волівецький.