Моя подруга познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком ще в студентські часи. Вони зустрічалися 4 роки, а потім побралися. Однак за вісім років подружнього життя у них так і не народилися діточок.
Пара пробувала різні способи, але нічого не давало бажаного результату. При цьому вони обоє були здоровими, але чомусь завагітніти не виходило.
Зрештою чоловік з дружиною вирішили піти в дитячий будинок і всиновити собі малюка. Насправді ідея належала моїй подрузі, а от у її обранця ентузіазму з цього приводу було значно менше. Все ж вони домовилися, що візьмуть до себе на виховання того, кого обере жінка.
Вона самостійно обійшла не один притулок столиці. Самотніх діточок було так багато, що серце кров’ю обливалося. Усіх хотілося приголубити й пригорнути до себе, але трирічна Соня викликала в подруги особливу симпатію. Тоді вона й відчула, що ця дівчинка має стати її донькою.
Через деякий час документи були готові, й Софійка переїхала в новий дім. Вона швидко звикла до своєї сім’ї і стала маминою радістю та помічницею. Не пройшло й місяця, як подруга здивувала всіх приємною новиною: вона при надії. Усиновлена донечка з нетерпінням чекала на появу сестрички або братика.
Чоловік теж радів, що у нього з’явиться біологічна дитина. Проте тепер Соня, на його думку, стало непотрібною. Він сказав дружині. що вони повинні повернути її. Однак подруга відмовилася це робити. У відповідь обранець поставив її перед вибором: або він, або чужа сирота.
Після цієї розмови вона разом із Сонею пожили в мене кілька тижнів, мовляв, за цей час чоловік зможе одуматися. Проте його рішення залишилося незмінним. Чергова сварка закінчилася тим, що подруга залишилася одна. Вона народила сина, розлучилася й подала заяву на виплату аліментів.
Чоловік залишив колишній дружині квартиру. Він спілкується зі своєю біологічною дитиною, дарує малюку подарунки і ходить на прогулянки, а на Софію просто не звертає уваги. Дівчинці прикро, що тато не любить її. Вона не розуміє, чому до неї так ставляться. Через це донечка плаче кожного разу, коли бачить як її брат проводить час з батьком. Мама не знає, як пояснити малечі всю ситуацію і захистити її від болю.
А ви підтримуєте позицію чоловіка? Що робити матері, яка опинилася в такій ситуації?Джерело