Андрій Смолій : Не хотів нічого писати про цю ганьбу, бо на жаль, це стало нормою. «Какая разніца», «музика і спорт внє палітікі»

Не хотів нічого писати про цю ганьбу, бо на жаль, це стало нормою. Нормою колаборуватись з рашистами і окупантами.І не важливо хто це: офіцер ЗСУ РФ та довірена особа Путіна на виборах чи «прастой чєлавєк» перед зомбоящиком. Всеодно це представники окупанта, люди що своїм прапором та громадянством освячують вбивства українців та окупацію України.Я не применшую заслуг Ярослави Магучіх. Так, для себе вона досягла великого результату і можливо одна з кращих як професіонал своєї справи…але це вже не має значення коли представляєш державу і стоїш з державним символом. Тут має бути відповідальність, патріотизм та розуміння.Цього розуміння немає у половини наших співгромадян. «Какая разніца», «музика і спорт внє палітікі», «ми всє люді» – ці кварталівсько-зелені принципи захопили Україну. Коли на найвищому рівні хочуть заглядати в очі Путіну, то чому б рядовим людям туди не заглядати?Сумно це все. В країні війна. Вчора загинув ще один наш Захисник із Ярослав Сепеняка, якому було 32 роки. А хтось не розуміє на 8му році війни хто ворог і окупант.

Пише http://www.replikanews.org

Андрій Смолій