«Через років десять забудуть»- говорить колишній патріот України про війну з Росією. Не забудуть, поки будуть такі книги.
Пише http://www.replikanews.org
Вони різні як за формою («чоловіча» проза Вербича проста, щира, щоденникова, часом схожа на звіт; в Горіха Зерня навпаки текст емоційний, сповнений внутрішніми переживаннями, часом їх більше як подій), так і за змістом ( «Точка незворотності» – розповідь вояка безпосередньо з війни;
«Доця» – історія волонтерки, яка живе по інший бік фронту). Але обидві книги це спроби авторів переосмислити війну самим, спонукати читачів перепустити її через себе. Спроби вдалі, такі що не залишать байдужим, не дадуть забути скільки б не намагалася Росія і її попутники.
Дякую за рекомендацію Зоя Бойченко і рекомендую усім.
За матеріалами зі сторінки Володимир В’яткович