Закінчилась моя відпустка… Що можу сказати… Я ахуєвший. То якщо одним словом. Якщо більш розгорнуто, то…
В нас по факту є дві України. І це не ліво та правобережна, не схід і захід, а та де піздец, і та, де піздіца немає.
Війна закінчується за Комишувахою і Краматорськом, Констянтинівкою. Далі є звичайна буденність в яку інколи щось, десь, колись прилітає.
Я об’їхав всю Україну з півдня на захід і назад. Дуже сильно врізається в погляд те що з фронту на лафетах тягнуть розйобану техніку і пікапчики, а з заходу тягнуть на тих же лафетах амереканські битки, бо вони на 1000 баксів дешевші.
Хлопці збирають на розйобану еЛьку для війни, хоча під буковелью 100500 нісанів патролів і інших джипів на грязьовій резині, люфтованих, просторих, в броніку саме то їздити.
Місцеві п..дари, сорі, можновладці гріють руки на гумонітарці, купляючи нерухомість в Європі.
Здорові амбали ховаються під вивіскою “Я ВОЛОНТЕР” мене не рухати. Я 4 покришки возю бусом на бамбас, шоб сфоткатись біля стели. Хоча нова пошта в рази вигідніше…
Воїнкоми які на війні були, аж ніхуя, розказують всім як треба воювать, і родіну любіть.
Економічні фронтовики… І всі всі інші…
Знаєте, немає запитань до жінок, дітей і людей похилого віку. До всіх інших які за майже 10 років так і не дійшли до війни, є купа запитань, які нажаль не влізуть в один постік в фейсбуці…